Конструктор з картону “Каплиця Ксенії Петербурзької”

Каплиця Ксенії Блаженної на Смоленському цвинтарі – одна з найзнаменитіших православних святинь Санкт-Петербурга. Зведена в 1902 році за проектом архітектора А. А. Всеславіна, вона стала місцем, куди вже понад сто років стікаються прочани з усієї Росії.
Каплиця спроектована у псевдоруському стилі. Фасад по карнизу прикрашений напівкруглими кокошниками, арки на фасаді та на прибудові – мозаїчними ликами Христа та Ксенії Петербурзької, а вікна – вітражними іконами. Завершує будівлю дах у формі намету, увінчаний золоченою головкою з хрестом. Головною прикрасою всередині каплиці є мармуровий іконостас із мозаїчним розп’яттям та надгробком.
1940 року каплиця була закрита владою, а через сім років знову відкрита для парафіян. 1960 року її знову закрили, і лише 1983 року каплиця була остаточно повернена Руській Православній Церкві. Після реставрації, у серпні 1987 року вона була знову освячена та відкрита для відвідування.
Ксенія Блаженна – одна з найбільш шанованих у народі православних святих (канонізована у 1988 році). З часу її заспокоєння й досі приходять до неї на могилу люди, з проханнями про виконання своїх бажань або в пошуках заступництва перед Богом. Цьому не змогли завадити навіть радянська влада, яка використовувала каплицю то під склад, то як шевську чи художню майстерню – люди все одно приходили до каплиці та залишали записки зі своїми сподіваннями.
На стіні каплиці висить мармурова дошка, напис на якій каже:
В ім’я отця і Сина і Святого Духа.
У цій каплиці похована раба Божа Блаженна Ксенія Григор’єва дружина співача Андрія Федоровича.
Залишившись після чоловіка 26 років, мандрувала 45 років. Звалася у вдовстві ім’ям чоловіка: Андрій Федорович. Усього життя її було на землі 71 рік.
В 1794-1796 году принимала участие в построении Смоленской церкви, тайно по ночам таская на своих плечах кирпичи для строящейся церкви.
«Кто меня знал, да помянет мою душу для спасения свой души».
Аминь.